Introduction
Іван Бе́рдаль (нар. 15 березня 1928, с. Вілька Сяніцького повіту, тепер Польща — 20 травня 1986, Трускавець Львівської обл.) — народний різьбяр по дереву, один з найкращих представників рельєфної різьби по дереву.
Життєпис
Село Вілька історично стало одним з осередків (разом із селом Балутянка) різьбярства на Лемківщині, представниками якої здавна була родина Бердалів. Різьбити навчився від батька Григорія. Першими його виробами були орли, лисиці, серни, зайці, олені. У 1945 р. виселений в Україну. Певний час жив у селі Гутисько поблизу Бережан, згодом переїхав до Трускавця. Свої вироби реалізував через цех, створений у 1952 р. В. Паньківим при Львівському відділенні Спілки художників України.
Творчість
Творив скульптури малих форм, зокрема таких як «Підпільна рада на Лемківщині» (з історії визвольних змагань), «Карпатська садиба», «Лісоруби» (1960), «Ранок у лемківській хаті» (експонується в Лемківському музеї Львівського етнопарку «Шевченківський гай»), «Збір металобрухту» (1968), «Серни» (1980) та інші. За мотивами лемківської народної казки створив скульптурну групу «Гномики».
Живописно трактував сюжети в об'ємах, його твори «Лемківська садиба», «Бойківське подвір'я», «Лісоруби» (1960-і pp.) правдиво, майже етнографічно достовірно відтворюють певні об'єкти, ситуації тощо.
Різьбярством також займався його молодший брат Микола (1931-2008), відомий як автор анімалістичної пластики.
Див. також
- Різьбярство на Лемківщині
- Список діячів науки і культури Лемківщини
Примітки
- ↑ Різбярство. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
Посилання
Література
- Енциклопедичний словник Лемківщини. — Львів: Астролябія, 2013. — 751 с., іл. 16 с. ISBN 978-617-664-028-8
- Довідник «Діячі науки і культури Лемківщини». — Львів, 2000. 124 с.